Школа – це не просто будівля…

Школи є справжніми осередками навколо котрих формується наша громада. Про один з цих осередків, теоретичний ліцей Тецкань, розповідає Баланюк Оксана, спеціально для Ukrainians.md

Школа – це не просто будівля, насамперед це особливий період в житті кожної людини, з якого починаються всі наші мандри.

Неможливо навчатися в школі тільки грамоті. У шкільний період потрібно вчитися і самого життя. Від школи важливо отримати не тільки теоретичні знання, а й практичні життєві навички. Саме за допомогою цих навичок можна комфортно почуватися в дорослому житті, не відчувати зайвих стресів, жити в гармонії з самим собою і з суспільством. Все це дає нам школа.

Моя історія починається з Теоретичного ліцею Тецкань, адже саме ця школа стала стартом в доросле життя.

Тецканський люд був охочий до навчання. Про це свідчать документи, які збереглися в шкільному музеї. В 1898 р. почалось будування першої школи.

В 1902 р. була відкрита однокласна школа, де навчалося 17 учнів. Викладав там 1 вчитель з середньою освітою. Зі статті «Тецкань – „Казенне місце”» в газеті «Край родной» (7 квітня 1992 року), можна дізнатися, що в 1903 році при церкві в селі Тецкани було відкрито двокласне церковно-приходське училище. Згодом трикласне.

В 1916 р. почала роботу трикласна школа, кількість учнів збільшилась до 57,а викладали 3 вчителі, які мали середню освіту.

З 1920 р – середня школа.

В 1944р вона стає восьмирічною, де навчається 559 учнів і викладає 14 вчителів із середньою освітою.

1953 р- відбулося відкриття середньої школи повного циклу, в якій 498 учнів, 24 вчителя,6 з них мали вищу освіту.

В 1962 р. добудували помешкання старої школи.(тепер тут дитячий садок)

В 1963 р. продовжує своє існування середня школа, яка містить в собі 11 класів.

В 1976 р. відкрили нову триповерхову школу.

Розповідаючи про школу, не можна не згадати і про директорів, які її очолювали. З початку існування школи в Тецканах і по сучасний день було 19 директорів. Починаючи з Биковської Ганни Володимирівни (1903 р) – першої вчительки, яка мала загально-середню освіту, та закінчуючи Бурейко Світланою Юхимівною – нинішнім директором. Кожен з 19 директорів залишив свій відбиток в історії школи.

Ось, що говорила Данілова О.П., колишній бібліотекар, про директора М.П. Кучерявого:

“Михайло Кучерявий прийняв школу від Скутельника Олександра Григоровича. Йому довелось багато працювати з учительським колективом, підняти дисципліну серед учнів. Крім уроків він займався будівництвом нової триповерхової школи. При Кучерявому,- каже Ольга Павлівна, – всі кабінеті були добре обладнані, оснащені наочним матеріалом, були кіноапарати, магнітофони, мали таблиці. Учнів годували гарячими сніданками, були групи продовженого дня, був гарний спортзал, де відбувались різноманітні спортивні заходи.

Наступний директор Гречаний Є.О. не був місцевим, а жив в Коржеуцах. Районний відділ народної освіти призначив його директором Тецканської середньої школи, викладав фізику в старших класах. Новому директору доводилось щодня їхати з Коржеуць в Тецкани на роботу.При Ємельянові Олексійовичу колектив був дружний, він мав особливий підхід до кожного вчителя і учня. В школі господарював тісний взаємозв’язок вчитель-учні.

На зміну Ємельяну Олексійовичу директором був призначений зам.директора з позакласної роботи Скутельник Б.М. «Молодий, енергійний,» – з посмішкою згадує пенсіонерка. Щороку школа ставала однією з кращих в районі. Учні займали призові місця на олімпіадах. В школі проводились тематичні вечори, спортивні змагання, працювали різноманітні гуртки художньої самодіяльності. Вона каже, що працювати в школі було цікаво, та жорстка хвороба перервала життя молодого директора. Його директування вона назвала “перерваним польотом”.

В даному закладі мені пощасливило навчатись під керівництвом двох директорів-Скутельника Б.М. та Бурейко С.Ю.

Борис Миколайович очолив педагогічний колектив (а він був чималий-близько 70 осіб) з 1986 р. Середня школа в 2004 р. стала ліцеєм.

Його педстаж-30 років. Завдяки йому в ліцеї знайшли місце свої традиції, з‘явилися тісні зв’язки зі спонсорами. З його легкої руки був відкритий ботанічний сад на території школи.(1994р.), почав працювати комп’ютерний клас (1998 р.),відкрилися ліцейські класи, викопана криниця на території ліцею(2002 р.), замінено 120 вікон та парадні двері.(2007 р)

Завдяки роботі над проектом Fism був споруджений спортивний комплекс та міні футбольне поле(2008 р.)

Для молодих педагогів Борис Миколайович був мудрим наставником, із старшими радився, незважаючи на багату життєву ниву.

Його ідеї продовжила директор Світлана Юхимівна в 2012 році, яка працювала завучем з 1993 року. Під її впевненим та умілим керівництвом Теоретичний ліцей ожив.

З 1 січня 2013 р ліцей перейшов на самофінансування, життя в ньому закрутилось та закипіло. Були замінені інші вікна та двері, утеплені стіни, відкритий санвузол, установлений фонтан, відремонтована кухня, спортзал. Кожний кабінет оснащений технічними засобами, включаючи спортзал, був підведений інтернет до кожного кабінету. Не перерахувати всіх змін, з допомогою яких ліцей перетворився в казку.

Наш ліцей один з небагатьох, який з 2013 р. працює за Пілотним навчальним планом. Деякі дисципліни викладаються румунською мовою(духовно-моральне та музичне виховання),скорочено 1 годину дисципліни «Російська мова та література», при складанні іспитів на ступінь Бакалавра учні мають право вибору предмету (укр.мови чи російської),тобто замість 6 іспитів складають лише 5.

Останні 5 років в Теоретичному ліцеї 100% складання іспитів завдяки змінам методики і підходу до підготовки іспитів. Такий результат – найкраща нагорода за клопітку працю педагогів під умілим керівництвом директора.

На сьогоднішній день із сусідніх сіл Безеда, Богданешти, Гримешти, Слобозія –Ширеуць та Липкан, де працюють тільки гімназії, в Теоретичному ліцеї Тецкань навчається 51 учень.

Учні тягнуться до ліцею, адже знають, що працюють тут освічені вчителі, які не тільки дають знання, а й являються порадниками та друзями.

З ніжним трепетом ставляться учні й батьки до рідної мови. Це не тільки тому, що знаходиться село неподалік від кордону з Україною, а й тому, що прищепили цю любов до мови наші вчителі. Щороку учні привозять призові місця з рідної мови не тільки з району, а й республіки, беруть участь в різноманітних конкурсах, зокрема «Юний дослідник».

Якщо є гарні результати, то віддаєш себе на всі 100.І батьки не залишаються осторонь: придбали вишиванки, національний одяг.

Також школа тісно співпрацює з життям села, примарією. Примар села Скутельник Олексій Іларіонович завжди готовий підтримати наш ліцей.

Та час не стоїть на місці. Він спливає швидкоплинною рікою, та школа, затамувавши подих, зустрічає нових учнів і проводжає інших.

В 2020 році я закінчила Теоретичний ліцей Тецкань і я відчуваю неймовірну гордість, що саме тут я отримала освіту. Саме завдяки цьому ліцею я стала тією людиною, якою являюсь тепер. Я низько вклоняюсь перед усім педагогічним складом, перед вчителями, які стали для мене другою родиною. Саме їм я зобов’язана всім своїм успіхам. Я вдячна за те, що вони з маленькою дівчинки, якою я прийшла в перший клас, створили справжню людину!

І нехай зараз я перегорнула сторінку в своєму житті і ліцей залишився в минулому, я точно знаю, що це ще не кінець історії.

Баланюк Оксана,студенка 1 курсу Молдавського Державного університету,випускниця ТЛ с.Тецкань 2020,

переможець конкурсу «Юний дослідник»(за 4 роки двічі Гранд-прі, двічі 1 місце)

спеціально для ukrainians.md

Публікується в рамках проєкту “Ukrainian voice in Moldova. Development of media platform for Ukrainian communities from rural regions “релізуемий Асоціацією української молоді в республіці Молдова” Злагода “при підтримці Internews Moldova

У статті використано матеріали конкурсних робіт Українознавчого конкурсу для учнів навчальних закладів Республіки Молдова, присвяченого Дню української мови та писемності, Юний дослідник, та опублікованих у збірці Юний дослідник. Збірник дослідницьких робіт молоді Республіки Молдова. Видання І / Консульство України в м. Бельці, Центр української мови та культури Бельцького державного університету імені Алеку Руссо, Спілка українців Молдови “Заповіт – Moștenire”; укладачі: Д. Ігнатенко, Л. Чолану; науковий ред. Л. Чолану. – Белць: Б. и., 2019 (Тipografia din Bălți). – 216 р. ISBN 978-9975-3369-2-5

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *