Дмитро Кулеба про евроатлантичну інтеграцію України
Якщо погодитися, що інтеграції в ЄС і НАТО – це окремі випадки, то мене завжди цікавило, чому ми постійно просимося, щоб нас кудись взяли, якщо ми цілком можемо щось створювати самі і вести за собою. Тому коли я став міністром, почав реалізовувати стратегію малих альянсів.
І ось ми зробили черговий крок – офіційно започаткували сьогодні в Києві новий тристоронній альянс України, Великої Британії та Польщі. Я вдячний британській колезі Ліз Трасс і польському колезі Збіґнєву Рау за підтримку цієї ініціативи. Останні деталі «доточували» буквально ще сьогодні протягом дня. Але нам вдалося, тому що ми троє хотіли, щоб нам вдалося.
Я вірю, що в історичній перспективі нова вісь Лондон-Варшава-Київ зробить важливий внесок у зміцнення Балто-Чорноморського простору та створення нової геополітичної реальності в нашій частині Європі.
Звісно, на протидію поточним викликам сьогодні йде весь робочий і особистий час. Але життя – це не лише вирішення сьогоднішніх проблем. Ми не забуваємо про довгострокові, стратегічні завдання України і продовжуємо втілювати стратегію проактивної зовнішньої політики. Якщо через російські погрози ми відмовимося від свого довгострокового курсу та дозволимо Росії затягнути нас у безперервне реагування на їхні вимоги та погрози — ми ніколи не зможемо перемогти.
Лише проактивні дії на довгострокову перспективу здатні докорінно переломити хід цієї гібридноі війни. Створення нового тристороннього альянсу — саме такий крок.
На карті ви бачите, як новий формат вмонтовується у нашу ширшу стратегію малих альянсів України – Люблінський трикутник, Асоційоване тріо, Квадрига з Туреччиною. Система малих альянсів здатна вже сьогодні швидко вирішувати конкретні нагальні проблеми. Посилювати обороноздатність. Втілювати вигідні економічні проєкти. Розвивати транспортну інфраструктуру. Зміцнювати енергетичну безпеку. Протидіяти спільно гібридним загрозам.
В учасників цих об’єднань немає проблем з чітким розумінням загроз і кроків, які необхідні для ефективної протидії цим загрозам. Тут все на довірі і простому запитанні «Кажи, що треба робити?».
У нас є стратегія, ми йдемо вперед. Ми в центрі, а не на периферії. Криза пройде, а Україна залишиться – сильна, з сильними альянсами.
