Рідне місто не то, в якому ти почав своє життя, а то, в якому хочеш її прожити

Василь Волошенко, учень ліцею теоретичному лицеї імені Василя Сухомлиньского, місто Єдинець, розповідає про своє рідне місто.

Є на земній кулі чарівне місто. Воно має цікаву назву “Єдинці”. Чому саме Єдинці ? Звідки пішла ця назва? Існує багато легенд. Я пропоную вам декілька з них.

Колись було побудовано міст через річку Чугур. Біля моста турок Єдин відкрив невеличкий питний заклад. З часом це місце отримало назву “Єдин”. Навколо нього почали селитися люди. Поселення збільшувалося, стало важливим пунктом на торговельних шляхах, що проходили через північ Бессарабїї.

А інші кажуть, що колись у давнину в нашому місті жив пан, у нього був вірний пес Єдин. Одного разу пан пішов на полювання. На нього напав дикий кабан. Вірний пес кинувся захищати свого пана. Він був дуже поранений. Але через своє життя він захистив свого пана. Він поклав своє життя за ради нього. Пан довго сумував, і вирішив на цьому місці побудувати гарне, невеличке містечко з назвою “Єдин”.

Але це лише легенди.

Деякі документи стверджують, що перша назва поселення була Вединці. В інших документах зустрічаємо форми:Владинці, Ядинці. Вперше Єдинці згадуються 15липня 1431року в грамоті господаря Молдови, Александру Доброго, за якою земля між річками Чугур, Раковець та Прут була виділена Івану Купчену для заснування сіл.

В багатьох грамотах 15-17 ст. Єдинці згадуються у зв’язку з переходом від одного господаря до іншого. Так у ХVІІ ст. Георгє Хиждєу та Меріуца купили у Савина з Чернівець частину Єдинець. В 1667 році Меріуца продає свою половину Дрегушеску за 290 леїв, а син Дрегушеску купує у дружини Савина другу половину Єдинець і володіє цим селом до 1679 року. Згодом Дрегушеску продає його велику частину Йордаке Руссету. Потім володарем Єдинець стає Петро Козицин, одружившись з донькою Василя Мельникова – Софією. Завдяки цим поміщикам соціально-культурне життя стає багатшим.

Велику роль у розвитку Єдинець відіграє географічне розташування. Через наше місто у ХІХ ст. проходили дві магістралі регіонального значення які вели в Ліпкань та Белць.

Кожен тиждень організовувались ярмарки, на котрих продавалось 300-500 голів крупного рогатого скоту, 100-150 овець. За допомогою Софій Козицмной в кінці 19 ст. почали працювати великі щорічні ярмарки, де можна було придбати різноманітні товари, сільський інвентар, товари повсякденного попиту.

Перші навчальні заклади згадуються з середини 19 ст. Так, в 1861 році відкривається церковна приходська школа. В 1876 році відчиняють свої двері дві школи, одна для хлопчиків, друга для дівчат. Також починає працювати духовна семінарія, яка діяла до 1931 року. З 1878 року семінарія мала свою церкву Святого Василя. В 1885 році починає працювати школа для ткачих.

Представники міського дворянства,зокрема Костянтин Казимир, організовували вистави, літературні читання, святкування Нового року. В 1912 році булорозроблено план зведення будинку для проведення весілля та театральних вистав. В 1913 році побудовано кіноіллюзіон Давидова.

Таким чином, на початку ХХ століття Єдинці стають економічним та культурним центром півночі Бессарабії.

Сьогодні Єдинці є столицею великого багатонаціонального району в якому живуть і працюють на нашій землі українці, росіяни, молдовани, роми, євреї та інші етноси. Загальна кількість мешканців району складає 78 673 людини. Місто як і район стрімко розвивається, оновлюються дороги, зони відпочинку. Недавно в нашому парку відкрилася алея класиків.

Єдинці рідне мені місто. Воно займає в моєму серці дуже велике місце. Це місто надає мені великої сили. Де б я не був, куди б я не поїхав, кожну хвилину я відчуваю його підтримку. Це місто і я – ми єдині.

Василь Волошенко

спеціально для ukrainians.md

Про автора: Василь Волошенко вчиться у теоретичному лицеї імені Василя Сухомлиньского, місто Єдинець. У вільний час займаэться велоспортом.

Публікується в рамках проєкту “Ukrainian voice in Moldova. Development of media platform for Ukrainian communities from rural regions “релізуемий Асоціацією української молоді в республіці Молдова” Злагода “при підтримці Internews Moldova

У статті використано матеріали конкурсних робіт Українознавчого конкурсу для учнів навчальних закладів Республіки Молдова, присвяченого Дню української мови та писемності, Юний дослідник, та опублікованих у збірці Юний дослідник. Збірник дослідницьких робіт молоді Республіки Молдова. Видання І / Консульство України в м. Бельці, Центр української мови та культури Бельцького державного університету імені Алеку Руссо, Спілка українців Молдови “Заповіт – Moștenire”; укладачі: Д. Ігнатенко, Л. Чолану; науковий ред. Л. Чолану. – Белць: Б. и., 2019 (Тipografia din Bălți). – 216 р. ISBN 978-9975-3369-2-5