«З фейк дуже складно боротися. Головне – критичне мислення »- Роман Руссу

У лютому відзначається Всесвітній День безпечного Інтернету. Свято було засноване у 2004 році. Мета – зробити Інтернет найкращим місцем, вплинути на користувачів Мережі, щоб вони використовували технологію відповідально і були в безпеці. Зокрема, значною небезпекою є велика кількість помилкових новин або – фейків. З ними останнім часом стикаються і Молдова, і Україна. Саме про них ми сьогодні будемо говорити з Романом Руссу, редактором інформаційного порталу про українців ukrainians.md і політологом, який спеціалізується на питаннях медіаграмотності. Отже, нумо дізнаймось – як не дати себе обдурити?

– Давайте відразу визначимося з термінами. Отже, що таке фейк?

– Фейк – це інформація, яка є або повністю помилковою, або тільки частково правдивою. Завдання її проста: або сформувати у людини певну думку, чи дезорієнтувати людини, щоб він не знав, звідки брати інформацію, хто говорить правду. Тобто, влаштувати такий хаос у нього в голові.

-Як можна розпізнати фейк?

– Головне – бути спокійним, читати вдумливо. Фейк працює головним чином з емоціями. Він повинен створити в читача певний настрій. Правильно подана інформація не повинна маніпулювати емоціями, тільки відповідати на питання що, де і коли. А читач уже сам повинен сформувати своє ставлення до цієї події. Фейк же навпаки – відразу диктує тобі, як думати.

Як відрізнити правду від брехні: 5 простих кроків.

Дратує, коли повірив і не перевірив, а потім поширив інформацію серед друзів, і виявилося, що це фейк. І соромно, і шкода свого часу і уваги. Але як відрізнити фейк від правди? Ми підготували 5 простих правил, які можна використовувати для перевірки будь-якої інформації. Отже.

  1. Дізнайтеся, звідки прийшла інформація. Визначте, яке видання першим про це написало. Якщо перед вами сумнівна новина або стаття, спробуйте перевірити інформацію у великих інформаційних агентствах або виданнях. Вони, перш ніж щось публікувати, найімовірніше перевірять інформацію, адже це питання їх репутації і довіри читачів.
  2. Емоційна мова і лексика. Це правило стосується як заголовка, так і тексту новини або поста. Якщо лексика емоційна, викликає обурення або позитив, велика ймовірність, що перед вами фейк. Відповідно до стандартів журналістики, заголовки і статті повинні бути нейтральними і подавати сухі факти. Чим більше емоцій викликає заголовок або текст, тим більша ймовірність, що вам намагаються нав’язати неперевірену інформацію. Журналіст може висловити власну думку тільки в авторській колонці, але не в статті, навіть якщо вона аналітична. Завдання журналіста – показати факти і ситуацію з усіх можливих сторін, дозволити читачеві самостійно зробити висновки. А не пропонувати готові рішення і думки. Ось приклади емоційних фраз, які швидше за все зустрінуться в неякісної статті: сумнозвісний, одіозний, так званий, погано пахне, викликає сумніви, злилися в екстазі.

Ось ще одна фраза, яка позначає неякісну статтю: експерти вважають. Якщо журналіст спілкувався з експертами, він обов’язково приведе цитати і імена. Це додасть тексту ваги і довіри. Хороші журналісти не посилаються на невідомих гіпотетичних експертів, та ще й у множині.

  1. Авторство. Як і більшість з нас, журналісти заводять профілі в соціальних мережах. Тому, якщо ви бачите ім’я під публікацією, можна знайти фейсбук або твіттер цього журналіста. Дізнатися, чи отримував він журналістські нагороди. Знайти в гуглі його попередні статті. Словом, про людину можна досить багато дізнатися з інтернету. Але, якщо стаття підписана як «адмін» або відсутнім ім’ям, яке неможливо перевірити, а може, взагалі не підписана, тоді висока ймовірність, що ви читаєте фейк або замовну статтю.
  2. Дата публікації. Часто під виглядом новини нам подають «старості». Новини, які були актуальні багато років тому, можливо навіть в іншій країні. Наприклад, ЗМІ в 2015 році не просто поширили новину за 2013 рік, але і не перевірили, що це був фейк. Тобто, фейк знову виплив на простори Інтернету через 2 роки після спростування.
  3. Наявність фактів, даних і думок. Хороша журналістська стаття повинна містити дані і факти. І, як ми вже говорили, там майже не повинно бути авторської думки. Інші справа – коли ви читаєте авторську колонку або повідомлення на Фейсбуці. Пам’ятайте два головних правила інформаційної гігієни: чи не лайкати, якщо не прочитали матеріал, і не поширюйте, якщо інформація виглядає сумнівною.

– Зазвичай фейки з’являються на досить-таки сумнівних сайтах з назвами типу «Знай», «Шок» та іншими кричущими назвами. Поважні медіаресурс зазвичай стежать за правдивістю інформації, тому що у них є репутація, за яку треба відповідати. Важливо також повністю прочитати новину. Фейки грають на тому, як люди зараз споживають інформацію. Тобто, люди гортають стрічку Фейсбуку, читають заголовок, і відразу шерят, не читаючи, що там далі. Тому зазвичай фейкова частина – це початок, яке може навіть не відповідати тексту, який йде після цього. Далі слід такий «запобіжник» – якщо людина прочитає далі, то можна сказати, що це не фейк, а альтернативна точка зору. Фейк зіграв в заголовку, а то, що далі – бачите, у нас є повна інформація. Зазвичай фейки подають тільки одну точку зору. Правильний матеріал повинен подавати кілька точок зору, щоб читач міг сформувати власну думку. Тому, як захиститися від фейків – стежити за тим, що за джерело ви читаєте, і уважно прочитати всю новина. І – не робити висновків відразу, почекати, поки буде додаткова інформація, почитати інформацію з інших джерел. І якщо це новина про офіційні події, то зайти на сайт офіційних установ. Зазвичай, якщо це був, наприклад, візит Президента, то там повинна бути офіційна інформація про подію.

Типові методи маніпуляції, мета якої – промивання мізків. Для цього старі фільмування видають за нові, вирізають з них відповідні сцени, або показують в іншому контексті. Технічно підробити відео стає все простіше, а розпізнати фейки – все складніше. Біженці розкрадають різдвяну ялинку? Не може бути! Мишко шле відео свого друга Івана. Якщо той вважає себе найрозумнішим, то нехай визначить, фейк це чи ні. Підроблені ролики дійсно складно розпізнати. Ось кілька способів. Подивися, який користувач запостив відео. Є інформація про канал? Пошукай ролик за ключовими словами на YouTube. Можливо, є кілька його версій? У випадку з біженцями так можна знайти оригінал і викриття відеозапису. Насправді на дисплеї не Дрезден, а Каїр. І на ялинку люди залазять за подарунками для дітей – така традиція. Тобто, вся історія – фейк. Детальніше: https://bit.ly/31MjVJw (Джерело DW)

-Які фейки є найбільш небезпечними сьогодні?

– Є таке поняття «deep fake». Що це таке? Це коли нейромережа, тобто штучний інтелект, бере виступ політика, аналізує, знаходить особисті риси. І на їх основі формує образ людини, який накладається на інший текст. Наприклад, американський комік Джордан Пілл за допомогою цієї технології перетворився в Барака Обаму. І це не був грим. Це саме фейковий кадр з Бараком Обамою, який говорив на відео речі, яких не говорив колишній Президент Америки. Це deep fake, і це зараз головна розробка в області фейків. Тому що коли люди бачать відео, їм значно складніше довести, що це неправда. І фахівці зараз розробляють свої фейки – не для того, щоб їх поширювати, а щоб знати, в якому напрямку еволюціонує сама технологія.

– Те, що так хвилює всіх зараз, насправді не є новиною. Це більш старий феномен, перетворення контексту в зброю за допомогою програм редагування зображення і відео. Наприклад, коли Ненсі Пеллоссі (спікер Палати представників США-прим. Ред.) Здавалася п’яною під час виголошення промови. Виявляється, що це відео просто було загальмовано на 75%. Дуже прості елементи контексту можуть заподіяти дуже великої шкоди. Наприклад, коли мережу заповнили зображення каравану біженців, які нібито рухалися з Мексики в США. Це фото поширювалося з різними підписами, які демонізували так званий караван мігрантів на кордоні Америки та Мексики у 2018 році. Але зворотний пошук по зображенню показує, що це насправді біженці не з Мексики, а з Пакистану, далеко від Америки. Вам не потрібні deep fake технології та штучний інтелект для того, щоб маніпулювати емоціями та поширювати неправдиву інформацію.

– Як можна боротися з фейк? Займаються цим будь-які організації?

– Це хороший і дуже складне питання. Річ у тому, що фейки використовують важливу рису демократичного суспільства: свободу слова. Вони на цьому грають. Тобто, ввести цензуру не можна. А будь-які обмеження відразу звучать як цензура. По-друге, завдяки тому, що є інтернет, фейк поширюється дуже швидко. Поки з’явиться контрінформація, фейк вже може поширитися, і не всі будуть читати спростування. Тому, це складно. Отже, які на сьогодні є засоби боротьби. На державному рівні – це обмеження каналів, які поширювали фейкову інформацію, як це було зроблено і в Україні, і в Молдові. Але більше все ж працює журналістська спільнота. Це такі проєкти як Stopfalse в Молдові та Stopfake в Україні. Також в Молдові є портал Mediacritica, яка не стільки бореться з самими фейк, скільки готує населення до боротьби з фейк. Вони створили підручники з медіаграмотності, тести. Більше для молоді, тому що молодь більше готова переучуватися. Старше покоління, на жаль, дуже довіряє інформації з телевізора, їм дуже важко довести, що інформація з телевізора не завжди є правдивою. Молодь же готова переучуватися, і є ось такі ініціативи з підняття медіаграмотності населення.

– А як ці організації борються з фейк? Який механізм дії?

– Підняти цю тему. Розповісти, що є сайт, який поширює фейки. Дати зрозуміти населенню, що раз помилитися – ок, два рази – ок, але якщо вже п’ять разів, то цей медіаресурс не є правдивий. Тобто, довести до відома населення, що це джерело не є правдивий.

– Ці організації з боку України і з боку Молдови – чи співпрацюють вони один з одним? Чи обмінюються вони досвідом?

– Так, але більше на рівні громадянського суспільства. Представники Stopfalse з Молдови брали участь в конференціях, присвячених темі фейків «Fake News» в Україні, і українські колеги приїжджали сюди в Молдову. І це обговорювалося. Так що, є міжособистісну співпрацю між журналістами.

– Ми як звичайні люди — як можемо боротися з фейк?

– З фейк дуже складно боротися. Головне – критичне мислення. Бути відкритим до інформації, але вдумливо читати і дивитися. І не постить відразу на емоціях, спочатку подумати і перевірити. Постити тільки перевірену інформацію на своїх сторінках.

Спасибі.

Автор: Дар’я Руссу

Інтерв’ю було вперше опубліковано 19 лютого 2020 року на телеканалі  Moldova1

Публікується з дозволу автора

Публікується в рамках проєкту “Ukrainian voice in Moldova. Development of media platform for Ukrainian communities from rural regions “релізуемий Асоціацією української молоді в республіці Молдова” Злагода “при підтримці Internews Moldova

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *