До уваги читачів представлено перше дослідження, присвячене фольклору українців Молдови

Його здійснили Надія Пастух та Ольга Харчишин, які є старшими науковими співробітницями Інституту народознавства НАН України (м. Львів). У 2005–2009, 2016 рр. вони провели польові записи українського фольклору в 43 населених пунктах 10 районів півночі Молдови, самостійно розшифрували, систематизували та науково опрацювали записаний матеріал.

У 2005–2007 рр. польові дослідження відбувались у межах трьох комплексних наукових експедицій Інституту народознавства, які очолював завідувач відділу етнології сучасності професор Ярослав Тарас. Мелодії до пісень нотували на папір молоді етномузикологині Львівської транскрипційної школи, теж співробітниці Інституту народознавства Анна Черноус і Христина Попович. Вагому частку у висвітленніетномузичної сторони праці зробив музичний редактор Василь Коваль.

У ході дослідження задокументовано добру збереженість та репертуарне багатоманіття народнопісенної культури однієї з найчисельніших зарубіжних спільнот українців, які проживають у сусідній державі – Республіці Молдова (за переписом 2004 р. – 282,4 тис. осіб, або 8,4% від всього населення). Частина українців Молдови є автохтонами, а інша – переселенцями різних часіві різних регіонів України. Особливо щільно українці заселяють північні райони Молдови, де поруч із молдовськими сусідують українські села, у яких звучить українська мова, побутує український фольклор. Він значною мірою сприяє збереженню етнічної ідентичності місцевих українців.

Північні терени Молдови, що простягаються, зокрема,дністровсько-прутським міжріччям, належать до зони рідкісного збереження фольклорної архаїки. Тут простежується виняткове наповнення жанрової системи українського фольклору із розгалуженою номенклатурою жанрових різновидів, циклів тощо,особливо потужно представлено обрядові жанри, часто з «живим» обрядовим контекстом; побутує низка реліктів українського фольклору. До таких реліктівналежать, скажімо, жнивні колядки (їх виконували на початку жнив в українських селах Молдови ще у другій половині ХХ ст.), розповсюджені в давніх виявах колядки з космогонічними та величально-хліборобськими мотивами, локальний звичай парування під час вечорниць із піснями-парованками, досі жива традиція голосити на похороні тощо.

Оскільки українське населення на цих теренах не є однорідниміз погляду історико-етнографічного районування, його обрядова та фольклорна традиції постають як багатолика локально-регіональна мозаїка, фрагменти якої формувалися у різний час та під дією різних чинників. Так, виразний регіональний характер має дуже багатий на півночі Молдови новорічний обрядовий комплекс «Маланка» (ареалом його найбільшого поширення є терени українсько-молдовського подністров’я). Відчутні «переваги» певного локально-регіонального варіанта на окремих відтинках терену та й загалом у всій фольклорній традиції зумовлені частотою і масовістю переселень із того чи іншого регіону, віддаленістю (близькістю) у часі міграційних хвиль, компактністю (дисперсністю) розселення українців на нових землях, близькістю до суміжних українських регіонів (Поділля, Буковина), поточною актуальністю «живих» контактів із материзноютощо. Найбільш типологічно гомогенні «полотнища» фольклорної традиції накладаються на терени із найвищою часткою українського населення. А такими є Окницький та Бричанський райони, які до того ж сусідують із українськими областями та постійно підтримують активні контакти зі своїми братами й сестрами з України. Загалом фольклор українців Молдови виявляє тісний зв’язок із загальнонаціональною українською культурою. Цей зв’язок можна простежити на лексичному, мотивно-сюжетному, жанровому, етномузичному та інших рівнях.

Цікавим явищем у досліджуваній традиції є строкаті різночасові сегменти, породжені чи підживлюванісусідством із східнороманськими народами. Так унаслідок довготривалих українсько-молдовських культурних взаємин витворивсяжанргейкання – колективні новорічні речитативи в контексті давнього звичаю обрядової оранки.Також міжетнічними впливами зумовлене функціонування тут метафоричних голосінь у разі засухи, що побутують під час обряду похорону ляльки та скеровані на те, щоб відвернути затяжну посуху. В обох етнотрадиціяхна теренах Молдови(і українців, і молдован) винятково добре збережені похоронні голосіння з ознаками дохристиянських уявлень.Натомість поширені на всьомуукраїнському етнічному ареалі весільні пісні тут суттєво заникнули під впливом молдовсько-румунської культури весільної інструментальної музики.

Структура видання. Аналітичну частину складають дві передмови «Від упорядниць» та «Від музичного редактора», а також три статті про стан збереження й побутування фольклорної традиції українців Молдови; особливості її польових досліджень; етномузичну специфіку. Доповненням слугують карта польових обстежень та список транскрипційних знаків для легшого прочитання мелодій. Основна частина корпусу охоплює самі тексти пісень та речитативів (із нотами). Вони згруповані у два розділи «Обрядові пісні та речитативи» та «Необрядові пісні та речитативи». У межах цих розділів матеріал систематизовано відповідно до усталеної в сучасній українській фольклористиці жанрово-тематичної класифікації. Більшість творів опубліковано у варіантах. Окремим, третім, розділом «Іншомовний фольклор із голосу українців» подано зразки румунською та російською мовами. Ці твори побутують серед місцевих українців унаслідок міжкультурних зв’язків. Такі зв’язки мають різне походження: багатовікові українсько-молдовсько-румунські міжетнічні взаємини чи пізні російські впливи часів панування Російської імперії, а згодом – Радянського Союзу. У завершальних частинах праці «Примітки й коментарі» та «Додатки» відображено паспортні відомості, зауваги про особливості виконання та побутування творів, вказівки на раніше друковані варіанти тощо. У параграфі «Обрядовий контекст словами носіїв традиції» подано відповідні дослівні пояснення самих респондентів, що часом виливаються у своєрідний епічний жанр. На завершення вміщено низку важливих покажчиків, етнолінгвістичний словничок, фотоілюстрації.

Надія Пастух і Ольга Харчишин

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *