Посол України в Молдові: Відносини між нашими країнами засуджені бути добросусідськими.

12 січня після тривалої перерви відбудеться зустріч президентів нашої країни та нашої найближчої сусідки України. Напередодні цієї події сайт Noi.md звернувся до посла України в Республіці Молдова Марка Шевченка із проханням про інтерв’ю.

Пане посол, Ви приїхали до нашої країни в досить непростий період – у лютому минулого року, коли починалася пандемія коронавірусу. Як це вплинуло на Вашу діяльність та на роботу посольства загалом?

Справді, мені довелося розпочинати роботу як Посол України в Молдові у непростий період. Обмеження, запроваджені у зв’язку з пандемією, наклали свій відбиток на роботу не лише Посольства, а й усієї державної служби як в Україні, так і в Молдові. Після початку пандемії нам усім довелося вчитися працювати за нових умов. Крім того, Посольству також довелося протягом кількох місяців докладати значних зусиль, щоб забезпечити повернення в Україну майже трьох сотень наших громадян, які з різних причин не змогли цього зробити до закриття руху через українсько-молдовський кордон. На щастя, протягом усього цього періоду мої колеги з консульського відділу Посольства успішно справляються із цими завданнями, демонструючи високий рівень професіоналізму, а молдавські партнери – надзвичайну чуйність та готовність працювати у режимі 24/7. Користуючись нагодою, хотів би ще раз подякувати їм усім за неоціненну допомогу.

Які із намічених спільних молдо-українських проектів довелося відкласти за цей час і чи тепер є можливість до них повернутися?

На жаль, ми і зараз ще не можемо повернутися до багатьох проектів. Пандемія ще не закінчилася, і ми продовжуємо відчувати її негативний вплив і на економічне життя в наших країнах, і на взаємну співпрацю в гуманітарній та інших сферах.

Як Ви оцінюєте сучасний рівень молдоукраїнських відносин?

Україна та Молдова – дві сусідні та дружні країни. У них живуть щирі та доброзичливі люди, які неодноразово та в різній формі демонстрували, що бажають бачити свою країну частиною великої європейської родини. До речі, в Україні європейську та євроатлантичну інтеграцію закріплено у відповідних положеннях Конституції. Тому відносини між нашими країнами «засуджені» бути добросусідськими та партнерськими. Впевнений, що візит Президента Республіки Молдова пані Майї Санду, який розпочинається у понеділок 11 січня, це не лише підтвердить, а й дозволить широко відкрити вікно для нових можливостей взаємовигідної співпраці між нашими країнами.

У Молдові дуже популярні та затребувані товари українського виробництва. Чи є у Вашій країні молдавська продукція?

В Україні користується попитом багато товарів із Молдови. Значну питому вагу в імпорті займають постачання молдавського вина та виноматеріалів, спиртів, винограду та інших фруктів, фруктових соків тощо. На полицях більшості українських супермаркетів покупець може легко знайти вина відомих молдавських брендів. Також користуються попитом в Україні бавовняні тканини, килими, деякі види механічного обладнання, вироби із чорних металів, а також зернові, зокрема кукурудза та соняшникове насіння. Вже багато років між Україною та Республікою Молдова діє угода про вільну торгівлю, яка не передбачає застосування жодних бар’єрів, які б перешкоджали взаємним постачанням товарів на ринки наших країн. Прагнучи створити ще більш сприятливі умови для торгівлі, Україна та Молдова вивчають питання про можливі доповнення до цієї угоди, які дозволять використовувати у двосторонній торгівлі преференції, передбачені Регіональною Конвенцією про Пан-євро-середземноморські преференційні правила походження товару.

Протягом останніх чотирьох років президенти наших країн так і не зустрілися, не познайомилися, не обговорили нагальні питання. Що, на Вашу думку, цьому завадило?

Україна завжди була дуже чутливою до всяких заяв, що ставлять під сумнів її територіальну цілісність і суверенітет. Особливо різко ми почали реагувати на подібні прояви після початку війни та тимчасової окупації Російською Федерацією Кримського півострова та деяких районів Донецької та Луганської областей України. На жаль, колишній президент Молдови І. Додон свого часу не зміг уникнути такої заяви щодо українського Криму, що не могло не вплинути на відповідні українсько-молдовські контакти.

Які питання обговорюватимуться на зустрічі Майї Санду та Володимира Зеленського? Чи очікується підписання конкретних документів, угод?

В Україні високо оцінили той факт, що перший свій закордонний візит Президент Молдови пані Санду вирішила здійснити до Києва. Оскільки це буде перша зустріч президентів наших країн за останні кілька років, глави двох держав обговорять найширше коло питань. Це, зрозуміло, і боротьба з пандемією COVID-19, і спільні зусилля щодо мінімізації її негативних наслідків, і взаємна підтримка на міжнародній арені, і економічна співпраця, в тому числі в енергетичному секторі, і нові інфраструктурні проекти, покликані полегшити транзит та транспортування, а також розвивати взаємний туризм та інші сфери, що становлять взаємний інтерес. Також президенти обговорять взаємну підтримку та співпрацю на шляху реалізації європейських устремлінь Молдови та України.

Україна – найближча сусідка Молдови, і процеси, які у вас відбуваються, тим чи іншим чином відбиваються і на нас. Наприклад, і наш сайт неодноразово писав про це – через будівництво нових черг українських ГЕС на Дністрі наша головна водна артерія вже обміліла, а незабаром Кишинів взагалі може залишитися без прісної води. Чи є можливість запобігти цій ситуації?

Я не поспішав би з висновком про те, що Україна винна в обміленні Дністра, внаслідок чого Кишинів може залишитися без прісної води. Це досить брутальна маніпуляція, яка базується на емоціях, а не на фактах. Ще у 2012 році уряди України та Молдови підписали договір про співпрацю у галузі охорони та сталого розвитку басейну річки Дністер. Тоді ж було створено т.зв. «Дністровська комісія», головне завдання якої – раціональне та екологічно обґрунтоване використання водних та інших природних ресурсів та екосистем басейну річки Дністер. У її засіданнях також беруть участь експерти Програми розвитку ООН, Європейської екологічної комісії ООН, Делегації ЄС у Молдові, ОБСЄ та Глобального екологічного фонду. Ще на першому засіданні Комісії міжнародні експерти подали попередні результати досліджень впливу гідроенергетики на річку Дністер. Вони свідчать про фактичну відсутність негативного впливу Дністровського комплексного гідровузла на водність річки нижче за течією, чітку залежність обсягів води на середній ділянці річки (кордон України та Молдови) лише від природних факторів. Більше того, експерти наголошували на позитивній ролі водосховищ для мінімізації наслідків катастрофічних паводків та можливості сезонного регулювання обсягів води нижче за течією Дністра для забезпечення потреб водопостачання населення. Наразі Україна призупинила будівництво нових черг гідроелектростанцій до отримання результатів повної екологічної експертизи. Ні Україна, ні Молдова сьогодні не можуть зупинити загальне потепління клімату. Але в наших силах припинити спекулювати на питаннях екології та перекладати провину на інших. У наших силах – ретельно стежити за дотриманням екологічного законодавства, забезпечити раціональне використання існуючих ресурсів, спочатку зменшити, а потім взагалі не допускати забруднення джерел питної води пестицидами та іншими шкідливими речовинами, будувати та модернізувати очисні споруди, збільшувати площу зелених насаджень, особливо вздовж річок та інших водойм. Тільки рухаючись таким шляхом, ми зможемо зберегти та передати нашим дітям та онукам Дністер – повний води та життя.

У Молдові мешкає багато українців, за чисельністю вони перебувають на другому місці після титульної молдавської нації, тут діє кілька українських громад та етнокультурних організацій. Як посольство України взаємодіє зі своїми співвітчизниками, чи знає про їхні потреби та проблеми?

Українців у Молдові проживає близько 7% населення всієї країни. У правобережній Молдові існує 12 громадських організацій українців, ще 11 – у Придністровському регіоні. Посольство традиційно тісно співпрацює з цими організаціями, з якими спільно проводить різноманітні культурно-просвітницькі заходи, зазначає багато українських свят. Щорічно у березні проводяться Шевченківські дні, вже кілька років поспіль українці з багатьох регіонів Молдови збираються у центрі Кишинева в українських національних сорочках-вишиванках та проводять Марш вишиванки. Взимку українці дуже яскраво відзначають костюмоване свято Маланки, проводяться Дні українського кіно та багато іншого. В Україні розроблено окрему державну програму з підтримки зв’язків з українцями, які просиджують за її межами. Щороку виділяється кілька десятків стипендій для тих жителів Молдови, які бажають здобути вищу освіту в Україні.

У деяких населених пунктах Молдови із компактним проживанням українського населення є українські класи, у Кишиневі – український ліцей. А як справи з викладанням молдавської мови в районах України з компактним проживанням молдаван?

В Одеській області України функціонують три заклади загальної середньої освіти, де діти молдавської національності навчаються своєю рідною мовою. В одинадцяти школах – українською та молдавською, у чотирьох – українською, російською та молдавською мовами. Також у цьому регіоні діє 7 дошкільних закладів, де молдавські діти навчаються рідною мовою. Водночас ми сподіваємось на конструктивну розмову про те, які зусилля і де саме потрібно докласти, щоб зупинити сумну тенденцію скорочення у Молдові кількості шкіл, де вивчається українська мова. На жаль, за останні 20 років їхня кількість з різних причин скоротилася майже вдвічі. Тут ми маємо ще багато роботи з нашими молдавськими партнерами.

Говорячи про відносини наших країн, не можна залишити без уваги і таку складну тему, як Придністров’я. Україна є учасницею формату 5+2. Наскільки ефективний цей формат на Ваш погляд?

Офіційною назвою формату «5+2» є «Постійна нарада з політичних питань у рамках переговорного процесу з придністровського врегулювання». Він був створений у 2002 році для обговорення правового майбутнього Придністров’я у складі об’єднаної Молдови. Через десять років було затверджено принципи та процедури ведення таких переговорів, засідання повинні проводитися, як правило, не рідше шести разів на рік. На жаль, зараз не всі учасники «5+2» підтримують ідею внесення до порядку денного питання про початок переговорів з політичних питань врегулювання (статус регіону у складі Молдови, повноваження адміністрації в Тирасполі тощо). Наскільки це свідчить про ефективність цього формату переговорів – можете самі судити. Тому Україна в міру своїх можливостей сприяє вирішенню питань соціально-економічного характеру, які перебувають на порядку денному переговорів. При цьому загальна позиція України щодо придністровського врегулювання залишається незмінною. Вона полягає у повазі територіальної цілісності та суверенітету Республіки Молдова у її міжнародно визнаних кордонах, а також необхідності досягнення врегулювання мирним шляхом із забезпеченням прав та інтересів населення Придністров’я у формі особливого правового статусу у складі єдиної Молдови.

Наскільки успішно діють спільні молдоукраїнські митні пости?

На сьогодні спільний контроль на українсько-молдавському пункті кордону проводиться у шести контрольних пунктах пропуску. Це дозволяє максимально спростити перетин кордону для українських та молдавських громадян, товарів та транспортних засобів, зменшити на 15-20% час прикордонних та митних перевірок, і таким чином збільшити пропускну спроможність пунктів пропуску, а також сприяє ліквідації транскордонної злочинності та корупційних проявів серед персоналу. За попередніми результатами 2020 року, контрабанда товарів народного споживання на українсько-молдавському кордоні порівняно з 2019 роком зменшилася майже втричі, переміщення наркотичних засобів – у 691 раз, зброї – на 22%, нелегальна міграція – на 37%.