Новий рік по тецканськи!

Кожна країна має свої новорічні звичаї та традиції і звичаї ,які притаманні тільки їй.  У Молдові, навіть в найменших селах, святкують  Новий рік по- своєму. В  нас в  Тецканах  є дуже цікаві традиції, які передавалися з покоління в покоління. 

Все починається 30 грудня.  Ввечері мешканці села  збираються в Будинку Культури на Бал-маскарад.

Всі,хто бажає , переодягається в новорічні костюми,утворюють групи масок, так щоб їх навіть не впізнали.  Вони  готують найрізноманітніші костюми, а також перетворюються в тварину, властиву тому чи іншому  року.  Свої карнавальні костюми вони захищають танцем і тим самим змагаються.  В кінці маскараду журі визначає їхні місця.  І навіть вручають призи.  Танці тривають до ранку.  Посередині зали  знаходиться величезна ялинка,вершечок якої сягає аж  до стелі.  Все прикрашено гірляндами.  Молодь танцює аж до ранку під живу музику з Липкан ,яку щороку запрошує примар села Скутельник О.І.

На наступний день 31 грудня місцеві жителі збираються на “рогах” – тобто на перехрестях центральної дороги.  На “рогах” починає  виступ “трикрай”(відомий та традиційний гурт юнаків,), на сьогоднішній день їх є 3-4, але колись їх кількість досягала 15.  В основному “трикрай” складався з хлопцiв – учнів  школи , або юнаків,нещодавно закінчивших  школу, а також хлопців, які тільки відслужили в армії   . Але в останні кілька років в ньому беруть участь і дівчата.(з легкої руки вчителя укр.мови Кирилової М.Р.,яка запропонувала в 2018 році  дівчатам дванадцятикласницям дати фору хлопцям та станцювати трикрай.)Того року отримали вони 1500 лей від примаря. Ось уже три роки дівчата танцюють по рогах.
” Трикрай ” складався так :

Режіна   / ірод / режіна

Генерал / щобан/ солдат

Реж 3/   реж2 /реж 1

Бубінь /гармонь

Ходити по рогам в селі 31 грудня-справжнє свято. І старий,і молодий-кожен тут.

Після всіх “трикраїв” виступає “нісініто” – це переодягнені люди, які також  танцюють, показують  сценки,веселять народ.  Ідея самого “нісiніто”- розсмiшити односельцiв .  На цьому все закінчується.  Всі розходяться по домівках.

Вже ближче до вечора діти ходять “гейкати”.

“12 уолиу  12 короу , щоб дядька був здоров. Гэй! Гэй!” –лунає у всіх оселях.

Вони ходять по домівках, кажуть слова з побажаннями для господарів будинку і взаєм отримують солодощі та гроші.

Сам Новий Рік мешканці нашого села відзначають в колі родини  або друзів.  Всі чекають, коли на першому каналі о 00:00 президент Молдови привітає всіх з Новим роком.  Під бій курантів  всi відкривають шампанське ,наливають в келихи, «чокаються» і загадують бажання.  Після цього всі виходять на вулицю і підпалюють скати від машини  або солому, і починають стрибати через вогнище, танцювати, співати. ..

На ранок 1 січня діти  бiжать до новорiчної  ялинки в надiï отримати безлiч подарункiв . Потім вони  йдуть “сіяти” своїх родичів.

“Сiю, сiю, посіваю,

З новим роком вас вітаю,

Лен, Лен по колен

Шоб вас голоука не боліла!  ”

Промовляючи  ці слова, вони посівають пшеницею господарів будинку.  Після цього їм дають солодощі,подарунки та гроші.

На вечір все село йде до Будинку Культури на “Перегулювання”.

Всі “трикраї” знову  виступають і журі виносить свій вердикт та місця. Танці тривають всю ніч.

Святий вечір святкують  6  сiчня  в колі сім’ї. На світанку господиня приступала до роботи. Вона готувала дванадцять святкових страв. В цей день не снідали і обходилися без обіду.  Хіба що дітям, які не могли терпіти голод, мама дозволяла трохи поїсти, і то тільки в обідній час. За стіл сідали тоді , коли на небі сходила перша зірка  . Спочатку їли кутю, а потім – голубці, вареники, смажену рибу, капусту і все інше, а запивали компотом.  Страви обов’язково повинні були бути пісними, оскільки Святвечір припадає на останній день Пилипівського посту.  Також обов’язково на святковому столі повинні були бути свічка  .  Під час вечері виходити з-за столу  не прийнято.

Після вечері починаються забави.  Діти залазили під стіл і там “кудахтали” – “щоб квочки сідали”.  Мати їм кидала за це солодощі і дрібницю.

Також на Святий Вечiр люди дивляться на  прикмети:

  • Зоряне небо – кури добре будуть нестися і народить горох.
  • Місячна ніч – хороший врожай на баштанах.
  • Заморозь на деревах – вродять горіхи і фрукти.
  • Сніг іде – буде добрий врожай яблук.
  • Іній або сніг – на мокре літо і врожай зернових.
  • Дивляться після вечері у вікно: якщо чисте й зоряне небо, то буде сухе і врожайна літо, і навпаки.
  • З гніздечка витягували травинку.  Якщо довга, то рік буде врожайним, а коротка – навпаки.
  • Повечерявши, зв’язували ложки пшеничним перевеслом, щоб “не губилися в стаді корови  .

7 сiчня  ми зучирiчає мо Рiздво. До цього дня  всi  готуються .По звичаю на Рiздво на перший  день ходили фiни до нанашок  , на другий    день  нанаши до фiнiв,  а на третiй  день всi iдуть до батькiв.  Ввечері діти ходять з колядками та кажуть такі слова:

“Коляд, коляд, колядниця,

Добра з маком паляниця.

А без маку не така,

Дайте, дядьку , п’ятака.

А п’ятак не важний,

Дайте лєй бумажний .”

Після вечері односельці йдуть до Будинку Культури.
Дуже шкода,що Новий 2021 рік пройде без усіх наших традицій. Буде пусто,тільки вітер гулятиме по рогах. Але найголовніше-щоб всі ми були здорові…А гуляння-воно ще буде. І щастя буде,і радість,головне-мати надію. А її нам,тецканцям, вистачить на всіх.

       Коновал Ліза,учениця 11 кл ТЛс.Тецкань,

переможець конкурсу «Очима молоді 2020»(гранд-прі)

спеціально для ukrainians.md

Публікується в рамках проєкту “Ukrainian voice in Moldova. Development of media platform for Ukrainian communities from rural regions “релізуемий Асоціацією української молоді в республіці Молдова” Злагода “при підтримці Internews Moldova

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *